Страничка музруководителя
Успішність освітнього процесу великою мірою залежить від ступеня реалізації вимоги Базової програми щодо його інтегрованого характеру. Йдеться про таку інтеграцію пізнавального матеріалу, видів дитячої діяльності, педагогічних впливів, яка гармонізує розвиток дитини, полегшує їй засвоєння нового. Одним із сильних засобів впливу є музика, що має величезний потенціал у розвиткові інтелектуальних здібностей.Музичне виховання є органічною складоваю всьго навчально-виховного процесу в дитячому садку.МЕТА: - Розвивати музичні здібності, мислення і творчий потенціал.- Формувати емоційну та інтелектуальну сферу, естетичний смак, духовний світ, становлення інтересів, основу музичного мистецтва.- Виховувати інтерес до різних видів художньої діяльності, критичне ставлення до почутих творів, власного виконання пісень та музично-ритмічних рухів, що відіграє важливу роль у формуванні пізнавальної компетентності.Завдання музично-естетичного розвитку дошкільників. Закласти у дітей основи музичної культури: інтерес до музики й музичної діяльності; здатність переживати музичні образи й усвідомлювати емоційний зміст творів, елементарно оцінювати їх і висловлбвати власі судження; бажання пізнавати й опановувати музичний досвід людства; потребу спілкуватися з приводу музики і засобами музики.Прищепити дітям естетичне ставлення (почуття краси, гармонії, випазності, грації, вишуканості) до: музичних творів, музичних явищ загалом; власної музичної діяльності та інших людей у процесі музичного виконавства; творчості й сприйняття музики, а через це—емоційно-ціннісне ставлення до світу загалом. Сформувати у дітей: основи музичного сприймання; різноманітні практичні виконавські навички; творчі виконавські вміння.Розвинути у дітей: загальну музикальність як комплекс музичних здібностей; спеціальні здібності музичного і музично-рухового втконавства; здатність до творчого самовираження.Сформувати життєву мистецьку активність.Освітні завдання: Розвивальні: - Створити середовище, насичене різними приємними звуками людського голосу та музичних інструментів, які малюк чує, запам'ятовує, відтворює, може доповнити їх рухами, жестами, мімікою, збагатити словами. Стимулювати прояв дитиною ініціативи у спільній діяльності, спонукати до запам’ятовування віршів, співаночок, таночків. Організовувати продуктивні види діяльності, розвивати творчу уяву, надавати можливість діяти самостійно. Розвивати вміння слухати музику, злагоджено діяти. Виховні: - Заохочувати прагнення дитини наслідувати дії вихователя, музичного керівника, брати участь у повсякденних заходах. Залучати малюка до виконання різних ролей, наділяти ними персонажів гри. Стимулювати інтерес до музичної діяльності. Навчальні: - Викликати в дитини інтерес до музичних творів, бажання їх слухати, розуміти настрій та образний зміст музики; навчати розрізняти контрастні особливості звучання музично¬го твору (голосно - тихо, швидко - повільно, високо - низько); ознайомлювати з дитячими музичними інструментами, контрастними за звучанням (барабан, брязкальця); заохочувати до підспівування і співу; учити пов'язувати рухи з музикою в сюжетних іграх, вправах, танцях; навчати спілкуватися з однолітками під час проведення різних видів музичної діяльності.Основні лінії розвитку• Фізичний розвиток • Сприяти руховій активності процесі організації музичної діяльності. Спонукати до активного й самостійного виконання музично - рухових дій. Заохочувати до участі в руховій діяльності разом з дорослими та однолітками. Збагачувати руховий досвід дітей. Виховувати інтерес дитини до оволодіння новими діями з атрибутами. • Соціально – моральний розвиток • Підтримувати потребу дитини в доброзичливому ставленні, увазі, захисті, допомозі, співчутті, схваленні, впевненості у власних можливостях. На прикладі музичних зразків учити орієнтуватися в тому, що таке «добре» і «погано»; формувати елементарні способи спілкування; розвивати вміння слухати й чути дорослого; навчати способів прояву доброзичливості щодо однолітків. • Емоційно – ціннісний розвиток • Формувати емоційну сприйнятливість, запобігати емоційній «глухоті», байдужості; навчати орієнтуватися в різних емоційних станах під час прослуховування музичного твору, адекватно на них реагувати. Створювати умови під час музичного заняття для отримання емоційного задоволення. Стимулювати емоційний відгук на музику, бажання виконувати таночки, етюди з бажанням та задоволенням. • Пізнавальний розвиток • Виховувати інтерес до пізнання нового, незвичного; навчати зосереджувати на ньому увагу,вправляти в адекватній поведінці; розвивати вміння дивуватися, ставити запитання, вислуховувати відповіді, радіти новій інформації; збагачувати переживання пов’язані з відкриттям нового (радість, подив, захоплення); формувати потребу в пізнавальній активності, культуру її здійснення; формувати спостережливість, допитливість як базові якості особистості. • Мовленнєвий розвиток • Вчити дітей слухати, чути й розрізняти: інтонації голосу дорослого (лагідну, суворішу, веселу, наказ, запитання тощо); звуки природи (шум вітру, дощу, гавкання собаки, нявкання кішки, щебетання пташок, кукурікання півня тощо); музичних інструментів (темброве, динамічне звучання). Збагачувати словниковий запас дітей під час знайомства з творами мистецтва; орієнтуватися назвах основних продуктів мистецької діяльності (малюнок, музика, колискова, потішка, казка, таночок). Заучувати напам’ять потішки, примовлянки, заклички – як важливе джерело поповнення словникового запасу дітей раннього віку. • Художньо – естетичний розвиток • Формувати естетичне ставлення до навколишнього. Викликати у дитини інтерес до музичного мистецтва, бажання слухати музичні твори, розуміти їх настрій та образний зміст музики. Ознайомити з дитячими музичними інструментами контрастними за звучанням, заохочувати до підспівування і співу, учити пов’язувати рухи з музикою в сюжетних іграх, вправах, таночках. Специфіка естетичного розвитку в ранньому дитинстві – висока емоційна чутливість до музики, художнього слова, яскравих творів образотворчого і театрального мистецтва. • Креативний розвиток Спонукати дітей до елементарних дослідницьких дій, навчати виділяти знайоме – незнайоме, головне – другорядне, однакове – схоже – відмінне . Збагачувати радісні відчуття від самостійних відкриттів, підтримувати прагнення їх повторити. Стимулювати самодіяльну і творчу активність. Надавати можливість вправлятися у самостійності, радіти досягненням, ініціювати бажання обходитися власними силами.Перспективне планування.Впровадження Державної Базової програми розвотку дитини дошкільного віку «Я у Світі» в роботу музичних керівників зумовило необхідністьоновлення змісту, форм та методів музичної діяльності. Однією з найважливіших умов реалізації завдань Базової програми стало створення ефективної системи планування навчально-виховного процесу. Водночас Базова програма створила простір для творчого використання різних педагогічних технологій, прояву творчості й гнучності у підході до дитини.У цьому учбовому році музкерівники працювали за планом складеним відповідно до Базової програми «Я у Світі». В основу планування покладено тематичний підхід за режимними моментами з реалізації всіх ліній розвитку та сфер життєдіяльності. Де вихователь та музичний керівник тісно співпрацювали один з одним.Перспективний план містить теми, сфери діяльності, змістові лінії на тиждень та всі форми музичної діяльності, які повинні відповідати віку, музичний репертуар, ігри та вправи. Також на місяць ставилися освітні завдання, які виступали інтегралом, до якого входять розвивальні, виховні та навчальні завдання, але які потім розширювалися у тижневому плануванні для кожної групи з урахуванням всіх організаційних форм роботи музичної діяльності. Плани навчально-виховної роботи, орієнтовні, містять загальні відомості щодо спрямованості, змісту, форм та методів роботи з дітьми. Програма передбачає право як музичним керівникам та вихователям вносити обгрунтовані корективи у заздалегідь заплановану діяльність, збагачувати її елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності.Спільні проекти музкерівника та вихователя.Базова програма «Я у Світі»передбачає організацію мистецької діяльності, зокрема музичної, за принципом інтеграції,з використанням музики на різних заняттях та в повсякденні. Ефективно реалізувати це завдання дає змогу тематичне проектування. Запорукою успіху ціх проектів є тісна взаємодія вихователя з музкерівником, їхня плідна співпраця.Розвагою «Ми—друзі тварин» можна завершити проект, стрямований на ознайомлення дітей зі світом тварин та виховання у них позитивного ставлення до братів наших менших.Завдання проекту«Ми--друзі тварин»:- формувати у дошкільників уявлення про види тварин, особливості їхнього життя та догляду за ними;- виховувати турботливе ставлення до тварин, бажання допомагати їм;Для виконання ціх завдань було застосовано такі форми роботи:- спостереження за птахами, комахами, рибами, хижаками та домашніми тваринами у природі, вдома у зоопарку»- цільові прогулінки;- розглядання картинок, ілюстрацій, перегляд фільмів;- дидактичні угрипрослуховування оповідань, віршів та казок, загадування загадок, вивчення прислів’їв, забавлянок, прикмет;- інценуванняказок про тварин;- виставки дитячих робіт;- колективний альбом «Тварини у нашому місті»;- Розвага «Ми—друзі тварин».Інтегровані заняття. Інтеграція в галузі муз виховання може здійснюватися у міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язках. Міжпредметна інтеграція реалізується на 2-хрівнях: художньому та позахудожньому. Художній рівень передбачає взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва (л-рою, живописом, театром) Такий взаємозв’язок ми використовуємо майже на кожному занятті, доповнюючи муз.матеріал худ. словом, або ілюстраціями, залучаючи дітей дорольвого виконання музичних композицій. Позахудожній рівень передбачає взаємозв’язок музики з іншими сферами знань (природа, мова, математика,спорт, родина). Яскравим прикладом такого взаємозв’язку є інтегровані заняття, що об’єднуються спільною темою з іншими заняттями.(«Осіння подорож Їжачка», музика—рідна природа. М.- вміння: слухати музику, розрізняти її тихе й голосне, повільне й швидке звучання; рухами відтворювати характерні особливості почутого; узгоджувати рухи з муз. супроводом, наслідуючи дорослого; емоційно відгукуватись на знайомий образ; розвивати уміння рухатися, фантазію, увагу; виховувати культуру мовлення.Р.П.- поняття про пори року та її ознаки, мешканців осіннього лісу, турботу про них.бережливе ставлення до природи взагалі))Внутрішньоінтегративні зв’язки в музичному мистецтві виникають на рівні взаємодії різножанрової музики і способів її виконання. Взаємодія зумовлюється Цілісною природою музичного мистецтва.Музично-ритмічна діяльність.Рухи успішно використовуємо як засіб активізації розуміння дітьми характеру музики та її образного змісту.Дітям легше запам’ятати ті рухливі елементи, які відповідають певному сюжетуі мають яскраві асоціації. Важливого значення набувають рухливі імітації та ігри, а використання атрибутики та костюмів увиразнює образ. Рухи під музику стимулюють поведінкові реакції, розвивають загальну моторику, удосконалюють координацію та просторову орієнтацію знімають рухову скутість у інертних і пасивних дітей.Тому в цьому виді діяльності розвиваються не тільки музично-творчі, а й фізичні здібності дошкільника. Програмові вимоги до цього виду діяльнрсті передбачають вміння дітей рухатися відповідно до характеру музики, емоційно передавати музичний образ, змінювати рухи згідно зі зміною частин музичного твору, його темпу, регістру, динаміки. Ці завдання розв’язуємо по-різному, відповідно довіку дітей. Від простого до більш складного, від різких контрастів між частинами—до незначних змін: в такому напрямі має рухатися музичний керівник.Театральна діяльність.Вплив театру на формування особистості дитини, розкриття її здібностей величезний! В людині завжди закладено творчий початок і дуже важливо розкрити його і розвинути. Театр формує стриманість, взаємодопомогу. Театральні імпровізації сприяють емоційному і моральному вихованню дітей, розвитку вміння самостійно знімати напруження, не заважаючи іншим. Театр розвиває інтелект. Він впливає на дитину різними засобами: словом, рухами, музикою, обрапзотворчим мистецтвом. Казкові фрагменти, інсценування літературних творів, музичніказки, новорічні та родинні свята,лялькові вистави, сповнені радості, несподіванок. Діти надзвичайно люблять народні казки. Щоб використовувати їх для лялькових театрів ми переробляємо тексти на діалоги. Діти краще запам’ятовують свої ролі у віршованій формі. Кожна дитина неповторна й унікальна. Якщо створити умови для її розвитку, в дитині неодмінно відкриються здібності, закладені в ній природою.Гра на музичних інструментах.Інструментальне музикування також сприяє загальному розвитку дошкільника: ознайомлення з різними музичними іграшками та інструментами збагачує пізнавальну сферу особистості, а безпосередня гра на такихінструментах розвиває дрібну моторику та координацію рухів. Відтворюючи живі звуки, діти отримують безліч позитивних ємоцій, під впливом яких розкривається їхній творчий потенціал. А участь в оркестрі вчить кожну дитину розуміти інших, узгоджувати власні дії із діями однолітків. Дуже важливо ознайомити дітей з виразністю звучання кожного інструменту, використовуючи образні порівняння та характеристики. Поступово діти починають розрізняти тембриінструментів, творчо застосовувати їх у імпровізаціях. Про оркестр два слова звичних: і «цікаво», і «музично».Співи.Спів—найдоступніший вид музично-виконавської діяльності, адже його інструментом є голос, дарований усім природою. Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а й у загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фразНа одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Тому вокалізовані вправи та ігри широко використовуютьу своїй роботі не лише музкерівники, а й логопеди і терапевти. Однак слід зазначити, що пісня повинна відповідати інтерсам дітей; мати виховну цінність; бути доступною по виконавчим можливостям (діапазон,особливості мелодії, тривалість фраз, темп, ритм та ін.) Розваги.В практиці дошкільних закладів існує багато форм та видів розваг:-розваги, концерти, спектаклі, які організували та виконують дорослі;-розваги концертного типу та спектакліорганізовані дорослими , за участюдітей в складанні ті виконанні програми;-розваги за ініціативою дітей, підготовлені за їх активноїучасті, але за допомогою дорослих.Та перш за все розваги є засобом естетичного розвитку дитини, оскільки в них використовуються різні види мистецтва. Наприклад, гарний художній рівень музично-літературного концерту чи спектакль лялькового, настільного театру виховують повноцінне художнє сприйняття, викликають естетичні почуття. Вдале оформлення, правильно підібрані кольори, виразні персонажі—все це сприяє розвитку смаку, доброзичливому ставленню до оточуючих.Свята.Свята та розваги є особливою формою організації дитячої художньої діяльності в дошкільних закладах. Вона об’єднує різні види мистецтва для найбільш емоційного впливу та ефективного рішення виховних задач. Виразне виконання пісень, драматизацій, танців дає можливість кожній дитині можливість передати свое відношення до свята через художні образи музичних творів.
.gif)
